Всі новини

CНІД атакує, або чому бурштин наробив лиха

  • Головне
  • 24-03-2018 11:03
  • Оцініть матеріал!
    (0 голосів)

Поки Володимиреччина з переляком чекала епідемії кору, яка таки добралась і до нашого району, з тилу підкралась інша біда –  СНІД (синдром набутого імунодефіциту).

Ще зі шкільних років всім добре пам’ятається, як час від часу до школи приходили дяді й тьоті у білих халатах і розповідали, що то за страшна абревіатура. Це така нехороша річ, коли імунна система людини дає збій.

Йде не просто у відпустку, а так би мовити звільняється. І людина починає хворіти всім тим, на що раніше й уваги не звертала, а від звичайного порізу пальця можна померти. Там, де здорова людина за кілька днів переборює інфекцію, хворий на ВІЛ/СНІД від неї найчастіше помирає. 

До страшної хвороби додаються часто туберкульоз, пневмонія, гонорея, сифіліс і так далі. Про болячки, нестрашні для неінфікованої вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), але які стають смертельно небезпечними для хворого на СНІД, можна говорити і говорити.

Оскільки ВІЛ відноситься до ряду «повільних» вірусів, він буде довго жити в організмі людини, не даючи про себе знати. Отож, ВІЛ – це вірус, що пригнічує імунну систему, СНІД – це комплект захворювань, які виникають у ВІЛ-позитивної людини на фоні зниженого імунітету, непролікована ВІЛ-інфекція призводить до СНІДу і як результат – до летального фіналу.

Чому ця тема стала сьогодні актуальна? Адже, здається, нічого не змінилось – страшно було, страшно й є; однак медики обережно прогнозують епідемію СНІДу в районі восени.

– Маємо бити на сполох, – зазначає заступник головного лікаря району Валерій Лобач– З початку 2018 року виявлено вже 4 випадки зараження на ВІЛ-інфекцію! Люди з такою хворобою контактують з іншими людьми, часто навіть не здогадуючись, що хворі, або ж здогадуючись, але принципово нічого з цим не роблять. В побуті хвора на СНІД чи ВІЛ людина є безпечною. Заразити інших вона може виключно через кров або статевим шляхом. Якщо користуватись одним рушником, потискати руки, користуватись одним посудом – це все і тому подібне не є ризиком для здорової людини.

Ризик – це випадково використати зубну щітку хворого на СНІД чи ВІЛ, якщо у того кровточать ясна; це скористатись бритвеним станком після хворої людини, якщо вона поранилась під час бриття. Це зробити ін’єкцію тим шприцом, яким користувався хворий на ВІЛ/СНІД, що часто трапляється серед наркоманів. Ба більше – захворіти на ВІЛ/СНІД можна навіть після операції, після відвідування стоматолога. Часто трапляється це навіть у приватних клініках, коли для економії коштів і матеріалів недостатньо якісно дезинфікують прилади.

Поширювачем також є сумнівні тату-салони, де набивають тату, роблять пірсинги.

– Що ж робити? І як уберегтись?

– Насамперед – вести здоровий спосіб життя. І проходити профілактичний медичний огляд хоча б раз на рік. Проблема полягає в тому, що мало випадків, коли людина виявляє бажання прийти обстежитись навіть просто так, для спокою і для впевненості, що все добре. Подібні обстеження проводяться чи не примусово – коли людина оформлюється на роботу і від неї роботодавець вимагає пройти медогляд. І навіть тут ми не маємо права зобов’язати обстежитись на ВІЛ/СНІД. Буває, навіть вчителі відмовляються від здачі аналізу, пояснюють: «Я впевнена в собі, я знаю, що здорова». Тим не менш – бояться: «а раптом?..» В тому й справа, що як станеться те «раптом», треба оперативно на це реагувати! Бо якщо людина заражена, головне – вчасно це виявити: чим скоріше дізнаєшся про зараження, тим більше шансів вилікуватись! Обовя’зковим обстеження на ВІЛ/СНІД є тоді, коли жінка вагітна і стає на облік у гінеколога. Це не погано, але чи не пізно, як гадаєте? Під час вагітності будь-які терапії, будь-яке лікування – небажане, адже воно шкодить плоду. Таким чином, жінка не переймається ні своїм життям, ні життям майбутньої дитини. І це є недобре. Та навіть при таких розкладах важливо вчасно виявити хворобу і не допустити її розвитку.

– ВІЛ-інфекція виліковна?

– Так! При своєчесному виявленні ВІЛ-інфекції людина має великі шанси одужати, народжувати здорових дітей і жити повноцінним життям. У нас в районній лікарні на першому поверсі є «кабінет довіри». Саме туди людина, яка запідозрила у собі щось «не те», може звернутись абсолютно анонімно. У неї не потребують ніяких документів, здати аналізи для перевірки вона може безкоштовно і знову ж таки анонімно. І найголовніше – лікування також безкоштовне! За рахунок держави. Не дивлячись на те, що й не дешеве.

– Загальний аналіз крові (коли здаєш кров з пальця – ред.) покаже наявність ВІЛ-інфекції?

– Ні, для перевірки організму на наявність такої інфекції проводять спеціальне обстеження, коли забирають кров з віни. Інші аналізи подібну хворобу не виявлять, сподіватись на загальний аналіз крові не варто. Зібрана кров направляється у Рівне в спеціалізовану лабораторію, результати з’являються впродовж 10-14 днів.

У разі позитивної відповіді за бажанням пацієнта йому призначається антиретровірусна терапія. Один курс коштує близько 60 тис грн. Проте його оплачує держава, хворий не сплачує ні копійки. Головне – мати бажання лікуватись.

У нас був випадок, коли хвора на ВІЛ-інфекцію жінка народила дитину, обоє після пологів одразу пройшли курси терапії, жінці заборонили годувати немовля груддю. Таким чином, дитину урятували від смертельної небезпеки, тепер вона абсолютно здорова. Жінка час від час планово проходить терапію, народила вже четверо дітей. Всі щасливі, всі сміються.

– А яка ситуація сьогодні із статистикою хворих на ВІЛ/СНІД у нас в районі?

– Станом на кінець 2017 року в районі на обліку було 26 осіб, хворих на ВІЛ/СНІД; три особи нововиявлені, з них одна людина померла. Це офіційні дані. Неофіційні – їх як мінімум 150. За останні роки хворих на ВІЛ/СНІД на Володимиреччині стало більше, бо жителі району їздять на заробітки, частина з яких веде розгульний спосіб життя, часто міняють статевих партнерів. Проблема полягає в тому, що люди не хочуть обстежуватись і лікуватись, їм все одно, що вони наражають на небезпеку оточуючих, рідних і близьких.

Ситуація в районі різко погіршилась із бурштиновою «чумою», коли в район почали їздити звідусіль на клондайк. Майже ніколи такі люди не проходять медогляд, не стежать за здоров’ям і тому є великою загрозою розповсюдження ВІЛ/СНІД.

Ми виявили лише одного такого хворого –  заїжджого заробітчанина. А він же тут жив, контактував з місцевими жителями! А скільки таких, які не захотіли обстежитись, яких ми не виявили? Ми ледь вмовили його лікуватись. Але настільки переконали у необхідності і результативності лікування, що навіть згодом поїхавши з Володимиреччини додому, він тепер зі своєї малої батьківщини, півдня України, їде сюди до нас для планового проходження антиретровірусної терапії.

Тому через газету лікарі звертаються до жителів і гостей району: не зволікайте, не нехтуйте, не бійтесь! Вчасне виявлення хвороби вас врятує, а профілактичний огляд ще ніколи нікому не завадив. Здоров’я і життя ваше і ваших дітей – у ваших руках!

– Дякую за цінну інформацію. Бережімо себе і своїх близьких!

Спілкувалась Олена Стельмащук.

Прочитано 3422 разів
Top